1 грудня Україна відзначила Всесвітній день боротьби зі СНІДом та День порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми. За даними ООН, кількість випадків інфікування ВІЛ/СНІДом у світі скоротилася на 20 відсотків. Натомість, в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІДу – найвищий. На жаль, значний відсоток становлять діти. Про те, як допомогти ВІЛ-інфікованій дитині, - нам розповів головний лікар Чернівецького обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Юрій Лесюк.

-         Яким чином дитина може інфікуватися ВІЛ?

Діти, які народилися від ВІЛ-інфікованих матерів, можуть бути у стадії підтвердження діагнозу – це приблизно триває впродовж перших 4-ох місяців життя дитини. І є діти, які народилися від ВІЛ-інфікованих матерів з підтвердженим статусом, тобто ВІЛ-позитивні.

На фоні інших областей, у нас є велика кількість дітей, які приїхали із інших областей і проживають в селі Мольниця Герцаївського району нашої області. Вони перебувають під опікою отця Михайла Жара. Там проживає 44 ВІЛ-інфіковані дитини. Окрім цих, 44-ох ВІЛ-інфікованих дітей, є ті, що проживають поза межами монастиря, в сім’ях. Це діти, якими теж опікується наш Центр.

-         Великою проблемою для дітей і батьків є встановлення діагнозу, адже ВІЛ підкрадається спочатку без жодного симптому. Чи, можливо, є ознаки, якими проявляється ВІЛ у дитини?

ВІЛ-інфекція має свої особливості. Зокрема, достатньо довгий час ВІЛ-інфекція перебігає без будь-яких проявів. Цей період безсимптомного носійства у дітей, є коротшим, ніж у дорослих і може тривати декілька років, а у дорослих, до 10-и років.

Перебіг ВІЛ-інфекції у дітей є більш швидкісний і з набагато гіршими наслідками, якщо вчасно не надати медичну допомогу. Згодом, коли погіршується імунний статус, з’явлються клінічні прояви. Зокрема, дитина може схуднути, тривалий час може бути підвищення температури, хронічний пронос тощо. На жаль, у ВІЛ-інфікованих в Україні часто розвивається туберкульоз – як легеневий, так і поза легеневий, збільшуються периферійні лімфовузли, можуть бути й онкологічні хвороби. Тобто достатньо великий спектр різних захворювань, у залежності від стану імунодефіциту дитини.

-         Чому батьки повинні забезпечити ВІЛ-інфіковану дитину належним медичним спостереженням ще до народження?

Медичний супровід дитини починається ще під час вагітності мами. Тому, що у нашій країні є певний комплекс заходів, які дозволяють зменшити імовірність народження ВІЛ-інфікованої дитини, тобто профілактика вертикальної трансмісії. Заключається вона у тому, що починаючи із 24-го тижня вагітності, кожна жінка, яка звертається за допомогою у жіночу консультацію та до нас, у Центр СНІДу, отримує специфічну хіміопрофілактику, тобто це ті ретровірусні препарати, якими ми лікуємо наших хворих. Ці препарати жінка отримує у нас безкоштовно. Крім того, дитину не годують материнським молоком, бо через грудне молоко теж дитина може інфікуватися.

Перебіг ВІЛ-інфекції залежить від того проводиться лікування чи ні, тобто якщо дитина отримує лікування, то стан здоров’я її мало чим відрізняється від стану її друзів, знайомих, однокласників і т. д. Ця дитина змушена кожен день приймати таблетки, однак з часом це стає звичкою. За рахунок цього лікування імунітет не погіршується, а навпаки відновлюється і покращується. Але необхідно обмежити контакт дитини з домашніми тваринами.

-         Юрію Миколайовичу, невже лікуванням можна зменшити рівень ВІЛ-інфекції у крові і підвищити шанси на одужання?

Дуже велике значення має антиретровірусна терапія, яку отримують майже всі діти. Тому, що люди, які отримують антиретровірусну терапію, стають майже безпечними для оточуючих. В одному мікролітрі крові дітей, яких ми обстежуємо за допомогою спеціального аналізу, виявляють мільйон копій вірусу. Через 6 місяців після початку лікування, коли дитина кожен день приймає ці ліки, ми повторюємо аналіз і у переважній кількості випадків не знаходимо вірус у крові. Це означає, що дитина після 6-и місяців лікування стає безпечною для оточуючих. Вірус, на жаль, не зникає з організму дитини, він знаходиться у лімфатичній системі та інших органах.

-         Поясніть, чи безпечно навчатися і спілкуватися із такими дітками?

Ми бачимо це на прикладі Мольницької середньої школи, де старші діти наші ВІЛ-інфіковані пішли в загальну школу і особливих проблем немають. Завжди батьки переймаються тим, що ж трапиться, якщо наприклад, буде якась травма. Дійсно, діти можуть розбити носа, пошкодити коліно чи лікоть, якщо вони впадуть десь. Але щоб одночасно був контакт двох дітей, у яких є масивна кровотеча, таке дуже рідко буває. Це чисто теоретично, а з точки зору практики, це неможливо, тому якщо дитина десь пошкодила шкірні покрови, внаслідок якоїсь травми, рану обробляють медпрацівники, які є у школі. І з пов’язкою або лейкопластирем дитина нікому не зашкодить. Це необхідно робити в рукавичках, щоб обмежити контакт з кров’ю.

Розмову вела Наталія Бурла

Джерело: http://www.guoz.cv.ua