Основним фокусом цьогорічної конференції AIDS 2018 стали права пацієнтів та зосередженість на захворюваності ВІЛ серед жінок та підлітків.
З медичної точки зору не відбулося довгоочікуваних прорирів.
Надії, які покладали на розробку вакцин, не виправдалися.
ВІЛ і надалі залишається невиліковною хворобою. А приріст хворих невпинно продовжується.
Особливо вразливими до наслідків епідемії ВІЛ/СНІД продовжують бути країни Східної Європи та Африки. Тому зупинятися не можна.
Донорське фінансування скорочується
Донорське фінансування програм ВІЛ/СНІД невпинно скорочується.
За останніми даними, 8 із 14 країн-донорів у 2017 році згорнули свою фінансову підтримку.
Зниження рівня фінансової підтримки ВІЛ-програм з боку країн-донорів може негативно вплинути на досягнення глобальних цілей "90-90-90" до 2020 року.
Цілі "90-90-90", схвалені державами включно з Україною у 2014 році, передбачають, аби 90% випадків ВІЛ-інфекції були виявлені, 90% виявлених отримували терапію, і щоб у 90% осіб, які отримують терапію, рівень вірусологічного контролю був контрольований.
У зв’язку з цим на конференції звучали думки, як ефективніше використовувати наявні ресурси.
Одним з виходів є цільове фінансування науково обгрунтованих програм з профілактики та лікування ВІЛ інфекції.
Це дасть можливість підвищити їхню ефективність у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
Доконтактна профілактика
На конференції активно дискутували про доконтактну профілактику зараження ВІЛ.
Вона уже поширена у США, Франції, Австралії, Бразилії, Канаді, Швейцарії, Німеччині, Італії.
Цей метод запобігання хворобі полягає в тому, що ВІЛ-негативна особа приймає антиретровірусні препарати для профілактики зараження ВІЛ.
Найбільш доцільним цей метод є для людей з груп ризику, зокрема МСМ, наркозалежних, секс-працівників/працівниць.
На конференції підтвердили ефективність цього методу.
Однак висловили тривогу щодо можливих наслідків його застосування.
Люди, які вдаються до доконтактної профілактики ВІЛ, стають більш відкритими до статевих контактів без презерватива і ризикують заразитися іншими небезпечними інфекційними хворобами, які передаються статевим шляхом, зокрема, гепатитом С.
Тривожні відкриття щодо Долутегравіра
На конференції активно обговорювали новини про побічну дію препарату Долутегравір, що рекомендований ВООЗ для лікування ВІЛ-позитивних людей, і який почав широко використовується в Україні.
Інформація надійшла буквально два місяці тому із Ботсвани.
Через прийом препарату в деяких жінок може підвищитися ризик народження дитини із дефектом нервової трубки.
Це дуже серйозний сигнал для відмови від лікування цим препаратом для жінок з ВІЛ, які планують вагітність.
Спільнота лікарів вкотре стала заручником дилеми: як лікувати ВІЛ/СНІД так, щоб не шкодити організмові пацієнта.
А низка активісток жіночих організацій провели акцію протесту з вимогою до ВООЗ якомога швидше відреагувати і провести додаткові клінічні дослідження, щоб внести поправки у документи щодо безпеки прийому Долутегравіра жінками.
Акції протесту
Користуючись нагодою перебування в одному з найбільш привабливих міст для туристів з усього світу, AHF об’єднали зусилля із Мережею ЛЖВ та іншими пацієнтськими організаціями Східної Європи для протесту проти свавілля фармацевтичної компанії AbbVie.
Компанія виробляє Лопінавір/Ритонавір (Алувія) – один із препаратів для терапії ВІЛ позитивних людей в Україні – і тримає його під патентним захистом, не знижуючи на нього ціну.
В Україні саме на цей препарат витрачається до 40% бюджету на закупівлю препаратів для терапії ВІЛ/СНІД.
В інших східноєвропейських країнах ситуація не краща.
Тож борці за справедливість при кожній нагоді намагаються натиснути на "Еббві", щоб вплинути на виробника.
Антидискримінаційне законодавство
Антидискримінаціне законодаство стало наскрізним мотивом виступу багатьох спікерів.
Звучали заклики скасувати дискримінаційне законодавство, яке дозволяє судити або звинувачує людей у передачі ВІЛ-інфекції, та зробити все для того, аби знизити стигматизацію під час розгляду в суді справ людей із ВІЛ/СНІД.
Подібні диспримінаційні закони діють у США, Швеції, Австрії, Швейцарії, Норвегії, Нідерландах, у тому числі і в Україні.
Ярослава Лопатіна, голова Представництва Фундації АнтиСНІД-США в Україні (AHF Ukraine), для УП.Життя
